Розділ I

Пiвнiчне Причорномор’я вiд стародавнiх часiв до ХIХ столiття

«Матеріали археологічної розвідки підтверджують, що в другій половині першого тисячоліття до н.е. на східному схилі Жевахової гори, зверненої до моря, існувало античне поселення».
Зі щоденникових записів археологічної розвідки, проведеної між Хаджибейським та Куяльницьким лиманами
30 липня 1968 р
§1

Від первісного суспільства до античного періоду

Коли Одеси ще не було?
За сторінками записів археологічних експедицій…
Рубіновий Куяльник

Археолог В.Н.Станко свідчить:

Найдавніші сліди перебування людини в нашому регіоні виявлені в Нижньому Подністров’ї. Згідно зі знахідками у с. Погреби біля Дубосар і біля с. Лабуша Кодимського району перші тимчасові стійбища первісних мисливців у долині Нижнього Дністра з’явилися, найімовірніше, близько 600 тис. років тому. Ймовірно, у Нижнє Подністров’я перші пітекантропи прийшли зі Східної Африки через Передню Азію.

Археолог I.В. Сапожніков свідчить:

Біля сучасного села Iллінка, що в 20 км на північ від Одеси, на правому березі Куяльницького лиману, під час розкопок виявлені перші сліди життєдіяльності людини на території Одещини епохи верхнього палеоліту (40-60 тис. років тому). Учені визначили, що цими людьми були неандертальці. Печеру біля с. Iллінки стародавні люди використовували як тимчасовий мисливський табір, куди після вдалого полювання приносили здобич. У ході розкопок було виявлено 30 тис. кісток, що належали бізону, дикому коню, сайгаку, благородному оленю, косулі, гієні, вовку, носорогу, леву, дикобразу, ведмедю.

На яких тварин полювала стародавня людина, що жила на території сучасного с. Iллінка?

На мамонта
На бізона
На тигра
Монети-дельфіни — найдавніша форма грошей?

Фотоматеріали підтверджують:

Одна з печер під Одесою. Глибина печери 19 м.
«Чорна ніч» старша за Одесу?

Археологи свідчать:

П’ять тисяч років тому на території сучасного села Усатове, під Одесою, знаходилося величезне поселення людей епохи мідного століття. Поблизу розташувалися величезні кургани — найбільш ранні похоронні споруди в Причорноморському степу. За ім’ям села, де були зроблені перші знахідки, самобутню археологічну культуру назвали Усатівською, хоча поширювалася вона і на території нинішніх країн Румунії та Молдови.
Древні усатівці з’явилися на руїнах зникаючої культури Трипілля, увібравши в себе нове населення, що прийшло із степів біля підніжжя Уральських гір. Від трипільців усатівці запозичували кераміку і способи будівництва житла, а від прийшлих степовиків — звичай зводити кургани над могилами предків. В подальшому усатівці мігрували на Балкани, ставши попередниками древніх греків і фригійців.
Місто на  Приморському бульварі

Поселення сабатинівців:

У першій половині II тисячоліття, яке є епохою бронзи, відбувається відчутне зростання ролі кочового скотарства. Це період активних міграційних процесів. Але вже в середині II тисячоліття разом із поступовою зміною клімату, що сприяло землеробству, знову з’являються поселення осілих хліборобів, хоча роль скотарства не зменшується. Це були носії Сабатинівської культури, які населяли степову територію від Дунаю до Дніпра і Криму. У XIII-XII ст. до н.е. в Північно- Західному Причорномор’ї існували сотні поселень сабатинівців, у тому числі й поблизу Одеси (Великий Куяльник, Сухий Лиман). Вони вирощували кілька сортів зернових культур, знали садівництво, займалися литтям бронзи, виготовляли з бронзи не тільки зброю, а й прикраси, знаряддя праці: серпи, сокири. Однак наприкінці II тис. до н.е. епоха первіснообщинного ладу завершується. У спільноті сабатинівців зароджуються кризові явища. Економіка занепала, значно зменшується кількість поселень.

Де існували поселення сабатинівців?

У Карпатах
На території центральної України
Великий Куяльник і Сухий Лиман
У Бессарабії

Які зернові культури вони вирощували?

Пшеницю
Нічого не вирощували
Просо
Де поховано Ахіллеса?

Iсторична гіпотеза:

Гавань Iстриан, за гіпотезою професора А.О. Добролюбського, — прадавній і найбільший античний населений пункт на території Одеси. Найдревніший район Гавані Iстриан був виявлений експедицією під його керівництвом під час розкопок біля Воронцовського палацу весною-літом 2006 р. В середині VI століття до н.е. перші грецькі колоністи побудували тут тимчасові землянки, спорудили ями для зберігання зерна, влаштували культові майданчики.
Житлові квартали древнього міста V ст. до н.е. на Приморському бульварі вже складалися з кам’яних будівель з черепичними дахами, опалювальними печами. Там, де сьогодні знаходиться морвокзал, в античний час також розташовувався порт.
Грецькі амфори — якість перевірено

Iз свідчень очевидців:

У березні 1823 р. один із робітників, що копав рів у дворі будинку Телесницького (Приморський бульвар, біля готелю «Лондонська»), виявив античне поховання із залишками людського скелета. У 1826 р., у дворі будинку Делявоза (провулок Театральний ріг Приморського бульвару), виявлена «древня могила, як і інші, обкладена простим вапняковим каменем». У саду будинку пана Сен-При було виявлено античне поховання з червоною фігурною розписною вазою.

Свідчать матеріали розкопок:

Ваза з червоними розписами, знайдена при розкопках у Театральному провулку.
Скарби «Зміїного Патрокла»

Грецькі поселення Північного Причорномор’я. Iсторики сперечаються...

Всього древні греки заснували навколо Одеської затоки 12 поселень. Найзначніші з них: поселення на території нинішнього Сухого лиману навпроти сучасного м. Iллічівська; поселення на території нинішньої Жевахової гори на підвищенні між Хаджибеївським і Куяльницьким лиманами, що імовірно було великим святилищем; поселення на території нинішньої Лузанівки, дитячого центру «Молода Гвардія». Лузанівське поселення та Гавань Iстріан розташовувалися по різні сторони затоки і були суперниками, оскільки по Хаджибеївскому лиману в IV столітті до нашої ери проходила межа між територіями двох найбільших грецьких держав того часу — Iстрією та Ольвією.
У другій половині IV — початку III ст ст. до н.е. Ольвія вступає в конфлікт із сусідніми грецькими державами: Херсонесом (у Криму, на місці нинішнього Севастополя) й Iстрією (біля гирла Дунаю). Причина конфлікту проста. У ці часи грецькі моряки навчилися підкорювати морські простори без орієнтації на берег (так зване каботажне плавання — уздовж берега). Відтепер, увійшовши до Чорного моря, кораблі заходили на стоянку в Iстрію, а потім йшли напростець до Херсонесу, через відкрите море, скорочуючи свій шлях удвічі і минувши Ольвію, яка стала терпіти збитки.
Вступивши у війну з Iстрією, Ольвія була зацікавлена в пе- рерозподілі сфер впливу в регіоні з метою підривання прести- жу своїх могутніх сусідів. Гавань Iстріан була пограничним форпостом Iстрійської держави, розташовуючись на рубежах з Ольвійським полісом (якому підкорялося поселення на території Лузанівки). В результаті військових зіткнень анти- чний попередник Одеси приходить в запустіння до початку III ст. до н.е., а Лузанівське поселення існує ще ціле століття — до початку II ст. до н.е.
«Одеський скіф» або скільки коштує підробка

Цікаві факти:

Одеські археологи знайшли на Жеваховій горі унікальну знахідку. В одній із древніх напівземлянок знайдено лист на пластині зі свинцю ХХIV століття. Деякому аристократу із Ольвії на ім’я Протагор в листі пропонувалося повернутися додому в зв’язку з тим, що недобрі для нього події уляглися. Протагор, мабуть, відправився в дорогу відразу ж, відкинувши в дальній куток свого скромного житла важливе послання — благо, до Ольвії звідси всього один день дороги. Цей лист чекав археологів два з половиною тисячоліття.

Згадайте чим і на чому писали древні греки?

Крейдою на папірусі
На листях рослин
Воском на твердій дошці

Виходячи із вивченого матеріалу з історії Давнього світу назвіть найкрупнішу та найбільш вивчену грецьку колонію в північному Причорномор’ї?

О. Березань
Херсонес
Ольвія
Жевахова гора — маяк для НЛО?

Жевахова гора — визначна пам’ятка античної історії Північного Причорномор’я

Перші знахідки античного часу на Жеваховій горі були зроблені ще у 20-х роках XIX століття основоположником одеської археології I.А. Стемковським. У ті часи вся площина Жевахової гори була усіяна уламками грецької кераміки, що, на думку дослідника, визначало місце стародавнього поселен- ня. Iз степового боку до гори примикав великий курганний могильник.
До 1902 року вся територія природного плато, яка підно- ситься над затокою, перейшла у володіння міста і була поділе- на на ділянки. При розмежуванні землекопи знесли один із курганних насипів, із якого витягли грецькі амфори V ст. до н.е. Ці знахідки стали підставою для доповіді професора Еріха фон Штерна на засіданні Iмператорського товариства історії та старожитностей, під час якого професор Штерн зауважив: «Ключ до розгадки таємниці античного попередника Одеси слід шукати на Жеваховій горі».
Проте, в ході освоєння нової земельної ділянки землекопи знесли найбільший курган, заклавши вікову традицію знищення пам’ятника.
Великої шкоди пам’ятнику завдало сусідство із цегляним заводом — за сторіччя завод вибрав майже всю глину на горі для потреб свого виробництва.
У XX столітті дослідження пам’ятника проводилися тричі: співробітником Одеського педагогічного інституту М.С. Синіциним у середині 1950-х років, одеським археологом Е.I. Діамантом у 1972 році та експедицією Південноукра- їнського державного педагогічного університету (керівник — професор А.О. Добролюбський) улітку 2006 р.
За результатами цих робіт у південно-західній частині плато були виявлені залишки житлових приміщень і глибокі ями, заповнені попелом і золою, прийняті Е.I. Діамантом за сміттєві. Під однією із наземних будівель археологи виявили котлован «напівземлянки з опалювальною піччю». Тут була зроблена чудова знахідка — лист аристократа Протагора на свинцевій пластині.
Мушлі каурі

Фотодокументи свідчать:
(За матеріалами розкопок на Жеваховій горі)

Знахідки в ритуальному комплексі.


Ритуальні намотки.
«Одеський фрагмент» Жуля Габріеля Верна

Розповідає історик А. В. Красножон про розкопки на Жеваховій горі:

У ході розкопок на Жеваховій горі було виявлено і вивчено двадцять шість різних комплексів античного часу. Найцікавіші знахідки не змусили себе чекати. Так, в одній ямі, забитій попелом і золою, знайдено рибне блюдо. На дні великої ями в дальній частині розкопок знайдена ціла «гетська» корчага. Саме тут знайшли нижню частину чорнолакової посудини із накресленим присвятним написом старогрецькою «ΟΛΥ». Ці букви означали епітет якогось божества. Наприклад, Муз або Гери (ΟΛΥ — скорочене від Ολυμπιάi, що означає «олімпійська»).
У сусідній ямі виявлено ще одну цілу посудину, але вже «скіфського вигляду», залізний перстень із кріпленням для геми і черепашка каурі (у греків вона виступала символом жіночої сутності) із отвором для нитки. Серед інших знахідок — ціла сіроглиняна посудина, чорнолакована афінська сільничка, пряслиця для ткацтва, керамічні грузила від рибальських сіток, два чорнолакових килика, уламки ножів, наконечники дротиків і стріл, амфори, розкішні посудини для пахощів і багато іншого.
Майже в кожному об’єкті траплялися уламки свинцевих виробів і багато свинцевого шлаку. Свинець був дуже популярним матеріалом для виробництва культових виробів. Свинцеві шлаки і пластини часто знаходять на некрополях давньогрецьких міст. Характерно, що в Ольвії знахідки свинцевих предметів найбільш розповсюджені саме на території сакральних (священних) ділянок.
Ями розташовувалися відповідно до суворого планування. Над кожною з них були зведені «маяки» із масивних тесаних вапнякових плит: щоб новий об’єкт випадково не зачепив сусідній. Чесно кажучи, задуматися над сенсом і призначенням цих «дивних» із господарської точки зору комплексів, нас змусило невинне запитання старшокласниці, яка допомагала на розкопках: «А навіщо греки викидали у сміття стріли, цілі свинцеві грузила і монети?» ...

А. В. Красножон. Спеціально для посібника

В якому столітті була заснована перша колонія греків на території сучасної Одеси? Чи досягла вона розмірів повноцінного елінського міста?

Гавань Істриан, середина VI ст. до н.е.
О. Березань, VII столітті до н. е.
Ольвія, початок VI ст. до н.е.

Яка із давньогрецьких пам’яток Одеської затоки є античним святилищем?

О. Березань, храм Ахілла
Херсонес, візантийська базиліка
Жевахова гора, храм Деметри

Чому багато археологічних знахідок періоду Античності на території нашого краю зроблені зі свинцю, тоді як на території класичної Греції із заліза, міді та бронзи. (Для відповіді на це питання використовуйте свої знання із курсу хімії та курсу історії Давнього світу).

На підставі вивчених матеріалів напишіть невелике історичне есе за темою «Далекий попередник Одеси».