§10

Творчий пошук свободи

Музи та сатири Південної Пальміри
Одеська пасія Пушкіна — таємний агент?

Зі спогадів:

Iснує безліч спогадів про перебування О.С. Пушкіна в Одесі. Одним із перших пушкіністів був Костянтин Петрович Зеленецький — одеський літературознавець, викладач Рішельєвського ліцею. Він пише:
«В Одесі Пушкін жив спочатку в Hotel du Nord на Iталійській вулиці, нині будинок Сікара. Тут, за свідченням П.С. Пущина, писав він свого Онєгіна... ...Потім поет наш жив на Рішельєвській вулиці, на розі з Дерибасівською, на верхньому поверсі будинку. Вікна будинку виходять на обидві вулиці, і кутовий балкон належав поетові, який з нього міг бачити море. Майже перед його очима був театр і одноповерховий будинок, в якому близько 8 років до того жив герцог Рішельє. Далі, до театру, на іншому розі того ж кварталу і проти будинку Рішельє, знаходилося казино, про яке згадується в „Онєгіні“ під час опису Одеси і в якому сидів він іноді у своєму кишинівському архалусі і фесці».

Я жил тогда в Одессе пыльной...
Там долго ясны небеса,
Там хлопотливо торг обильный
Свои подъемлет паруса;
Там всё Европой дышит, веет,
Всё блещет югом и пестреет
Разнообразностью живой.
Язык Италии златой
Звучит по улице веселой,
Где ходит гордый славянин,
Француз, испанец, армянин,
И грек, и молдаван тяжелый,
И сын египетской земли,
Корсар в отставке, Морали.
А.С. Пушкин
Історія одного пам’ятника

Пушкінська вулиця.

В Одесі бував основоположник нової української літератури Котляревський Iван Петрович (1769-1838). Штабс-капітан Котляревський служив ад’ютантом командувача другим корпусом військ Дніпровської армії. Він брав участь у боях, звільняв Iзмаїл, Бендери, Кілію, Балту, вів «Журнал військових дій». За військову відвагу був нагороджений орденом Анни 4-го ступеня. Враження від військових дій на території Північного Причорномор’я Котляревський виклав у військових частинах поеми «Енеїда», на багатьох сторінках якої описує військовий побут, життя українського козацтва.

1837 року до Одеси приїхав відомий російський поет В.А. Жуковський. Він зустрічався в Одесі з тими, хто дружив з О.С. Пушкіним, і записи про бесіди із ними заносив у свій щоденник. Віршів про Одесу Жуковський не писав, очевидно, вважаючи, що кращий поетичний опис Одеси вже зроблено О. Пушкіним.
В.А. Жуковський, маючи неабиякий хист художника, малював Одесу. П’ять малюнків Одеси поета В.А. Жуковського зберігаються у Російському музеї Санкт-Петербурга.

Згадайте із курсу «Iсторії стародавнього світу» хто був першим автором відомої поеми «Енеїда»?

Гомер
Вергілій
Данте

Про які події розповідає цей відомий твір і як його модернізував I.П. Котляревський?

Про події Троянської війни; Котляревський не описував сцени загибелі Трої
Про подорож Одисея, про якого Котляревський розповів у гумористичній манері
Про подорожі та пригоди Енея; Котляревський написав свій твір розмовної українською мовою

Значною подією для літературного життя Одеси стало перебування 1825 року великого польського поета Адама Міцкевича, який був висланий за межі Польщі і Литви за участь у гуртках волелюбної молоді. В Одесі А. Міцкевич пробув майже рік. Як підсумок перебування в Одесі і подорожі до Криму А. Міцкевич написав «Кримські сонети». В одеських альманахах була надрукована його поема «Конрад Валенрод».
Як Пушкіна пограбували

Навесні 1848 р. в Одесу приїхав Микола Васильович Гоголь, який повернувся з-за кордону, де провів шість років. Письменник оселився в будинку свого двоюрідного дядька генерала Трощинського на вулиці Надеждінській, тепер ця вулиця носить ім’я Гоголя. Вдруге М.В. Гоголь приїхав до Одеси наприкінці жовтня 1850 року, щоб провести тут зиму і працювати над другим томом «Мертвих душ». Одеса залишилася в пам’яті М.В. Гоголя містом, де мешкали його добрі друзі, де йому приємно жилося і легко працювалося, про що свідчать гоголівські листи з Одеси:
«Пишу з Одеси, куди втік від суворої зими ...». «Про себе скажу, що Бог береже, дає силу працювати і працювати, ранок постійно проходить в заняттях. Зима тут цього року особливо сприятлива. Часом сонце гляне так радісно, так по-південному! Так раптом і згадається шматочок Ніцци».

Літературний літопис Одеси збагатили імена Толстого Льва Миколайовича (1828-1910) і Толстого Олексія Костянтиновича (1817-1875), які під час Кримської війни (1853- 1856), перебуваючи на військовій службі, побували в Одесі.

«Одеса справляє особливе враження. Прямі вулиці, засаджені молодими деревами. Дуже широкі тротуари — великий простір пішоходу і вузький проїзд, за яким раз у раз миготять із дзвоном вагончики — це ознаки європейської демократизації міста». Такою бачив і сприймав Одесу російський письменник В.Г. Короленко.

1860 року до Одеси приїхав із Петербурга український композитор, поет і перекладач Ніщинський Петро Iванович (1832-1896). П.I. Ніщинський читав гімназійні курси грецької та російської мов. Переклав українською мовою «Слово о полку Iгоревім», «Iлліаду» та «Одіссею», «Антігону». Головні музичні композиції Ніщинського: думи «Козак Софрон», «Про Байду» і «Вечорниці».

В Одесі пройшли роки навчання і юності Березіної Людмили Олексіївни (1861-1927), відомої в українській літературі під псевдонімом Дніпрова Чайка.
Таємниця «Мертвих душ» Гоголя

Один із періодів свого життя на півдні Нечуй-Левицький Iван Семенович (1818-1938) визначає як найбільш плідний у творчості. Саме на півдні створює він свої найкращі твори — «Хмари» (1874), «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Бурлачка» (1880). Згодом цей період свого життя Нечуй-Левицький виклав в автобіографічній повісті «Над Чорним морем» (1888), яка зображує життя української інтелігенції Одеси. Простежуються одеські враження і в найбільш відомому творі письменника «Микола Джеря», головний герой якого кріпак тікає із рідного села і порятунок від панщини знаходить на узбережжі Чорного моря серед рибалок. Нечуй-Левицький добре знав історію заснування Одеси і заселення Новоросійського краю, тому й використовує у своїй повісті таку яскраву, історично обумовлену деталь — шлях мандрів Миколи Джері веде на вільні землі під Одесою.
«I широке море, і простір без кінця, і морське повітря розворушує душу, веселить серце. Поезією повіває з того широкого морського простору, серце жвавішає, пісня йде на душу, мрії піднімаються роєм, линуть далеко-далеко, в інший ідеальний світ; думи яснішають, слова ллються плавко, як морські легкі хвилі. Скільки високих поем навіяло ти, синє море, на геніїв людськості».

I.С. Нечуй-Левицький «Над Чорним морем».

1898 року були заслані до Одеси вірменські письменники — поет Iсаакян Аветік Саакович (1875-1957) і прозаїк Ширванзаде Олександр Мінасович (1858-1935), під враженням від перебування в Одесі він написав повість «Артист», працював над повістю «Меланія».

Довгий час проживали в Одесі класики єврейської літератури Мендель Мойхер-Сфорим (1846-1917), Шолом Алейхем (1862-1916), Iсаак Бабель (1894-1940) — автор безсмертних «Одеських оповідань» і «Конармії», один із основоположників сіонізму, відомий поет, письменник і журналіст Володимир Жаботинський (1880-1940) — творець Єврейського легіону — майбутніх збройних сил Iзраїлю.

В одеському юнкерському училищі навчався латиський поет Пумпур Андрій Iндрікович (1841-1902). У цей період він працював над епічною поемою «Лачплесіс», яка пронизана пафосом боротьби за волю свого народу.
Квіти для Марії

Театральне життя Одеси почалася дуже рано. Вже 1803 р. солдатами-аматорами була виконана популярна тоді комічна опера А. Аблесимова «Мельник, чаклун, брехун і сват». На ринкових площах, у хлібних коморах давалися вистави бродячих російських, українських і польських труп.
Саме в Одесі, ще зовсім молодому місті, набагато раніше, ніж в інших містах, у 1809 р. був побудований театр, де основна увага приділялася опері.
В 1809 р. там виступав оркестр кріпаків-музикантів Н.Д. Овсянико-Куликовського, видатного українського композитора і диригента.
10 лютого 1810 року в Одеському театрі відбувся перший виступ трупи російських акторів під керівництвом П.В. Фортунатова, із яким був підписаний контракт на весь рік. Трохи пізніше в Одесі виступала відома на той час трупа кріпаків-акторів князя Шаховського. 1812 року в Одесі з’являється італійська опера, яка стала помітним явищем у житті міста.
Проектував театр відомий петербурзький архітектор Тома де Томон. У ніч з 1 на 2 січня 1873 року перший міський театр згорів. Віденським архітекторам Ф. Фельнеру і Г.Гельмеру замовили проект нового міського театру.
Багато зробили для нового театру і одеські архітектори — А. Бернардацці (з 1879 р. головний архітектор Одеси), Ю. Дмитренко і Ф. Гонсіоровський.
Одеський театр витриманий у стилі бароко, але існує багато ознак стилю Відродження. Фасад театру щедро і багато прикрашений статуями. Над головним портиком на п’єдесталі — група, яка зображує Мельпомену, яка мчить на колісниці, запряженій чотирма пантерами. У лівій руці музи факел, права рука піднята у привітанні. Iз боків два генії. У них, як і належить, лаврові вінки у руках. На другому п’єдесталі — ще дві групи. На правій Терпсихора вчить юне створіння танцям, на лівій — Орфей ублажає і чарує кентавра грою на лірі. А знизу, із двох боків від входу до центрального портику, — ще дві групи: алегоричне зображення комедії та трагедії. Iз двох боків напівкруглої частини будівлі поставлені чотири погруддя: О. Пушкіна, О. Грибоєдова, М. Гоголя, М. Глінки — яскравих представників поезії, драми, комедії, музики.
Вражає і внутрішнє оформлення театру. Розкішний зал для глядачів, в якому знизу до стелі виключно переважають оксамит, сатин, позолота. Стеля прикрашена чудовою витонченою ліпною роботою, яка оброблена золотом, доповнена чотирма картинами, надзвичайно майстерно виконаними віденським художником Лефлером. Сюжети для картин взяті з чотирьох творів В. Шекспіра «Гамлет», «Сон в літню ніч», «Зимова казка» і «Як вам це сподобається».
Кава «по-одеські»

На сцені одеського театру виступали М. Щепкін, П. Мочалов, А. Мартинов, О. Ленський, М. Савіна, К. Станіславський і вся блискуча плеяда його соратників. Тут гастролював друг Т.Г. Шевченка великий негритянський трагік Айра-Фредерік Олдрідж. На сцені театру співали Ф. Шаляпін, Л. Собінов, Е. Карузо, М. і М. Фігнерії, С. Крушельницька, I. Козловський, А. Нежданова, танцювали Г. Павлова, К. Гельцер, Г. Уланова, М. Плисецька, О. Лепешинська, М. Семенова.
У театрі диригували П.I. Чайковський, М.А. Римський-Корсаков, С.В. Рахманінов.

Міський театр.

Вивчивши матеріали документів 10.15.-10.16., продовжіть власне дослідження про відомих людей, які виступали в нашому театрі в різний час.

Поділіться враженнями зі своїми однокласниками про останню виставу, на якій ви нещодавно побували?