§2

Від Джинестри до Хаджибея

Хто і як впливає на розвиток нашого краю?!
То як насправді «звати» Джинестру?

Береги Одеської затоки в епоху Середньовіччя

Занепад античних поселень і міст на території Північно-Західного Причорномор’я пов’язаний з вторгненням диких кочових племен гунів у 375 р. На довгі століття землі навколо Одеської затоки перетворюються на безлюдні «дикі степи».
I тільки у 1296 р. на місці Гавані Iстріан з’являється генуезька торгівельна факторія Джинестра. Як і давні греки, генуезці вивозять із Причорномор’я зерно і рабів. Про точне розташування генуезьких колоній ми можемо судити за збереженими навігаційними картами мореплавців — портуланами. На портуланах Джинестра займає місце нинішньої історичної частини Одеси. Джинестра була невеликою якірною стоянкою для кораблів, які проходили повз.
Точне значення назви «Джинестра» досі не визначено. Одеський вчений Ф.К. Брун перекладав його з італійської як «дрік» (рослина із причорноморських схилів). Iнші вважають, що воно схоже на спотворене «Дністер».

Цікаві факти:

Хаджибейський лиман в середні віки з’єднувався з морем і в нього заходили великі кораблі. Про це свідчать знахідки свинцевих якорів на його дні, в т.ч. досить великих.

Коли і чому саме генуезці опинилися на території нашого краю?

ІІІ ст. до н.е. під час мандрівки
У середині 860 років під час походу
У 375 р. завдяки вторгненню диких кочових племен

Назвіть найвідоміший на сьогоднішній день пам’ятник генуезької епохи на території України.

Гавань Істриань
Торговельна факторія Дженестра
Торговельна Генуезька факторія
Під турецьким ярмом

Військові події на території краю:

Перша значна історична подія на Північному Причорномор’ї у середині століття відбувається у 1300 р. На північний схід від нинішнього житлового масиву Котовського (Суворовський район м. Одеси), на березі Куяльницького лиману (по-татарськи — Куганлик) відбулася велика битва хана Золотої Орди Токто з Ногаєм, намісником цілої державної області Орди, що розкинулася від Криму до Дунаю.
Результат битви вирішила зрада декількох воєначальників Ногая. Токта переміг. Битва на Куяльнику дуже вплинула на історичну долю Золотої Орди та інших держав Східної Європи. Токта об’єднав Орду і надовго припинив міжусобні війни в ханстві.
«У нас на районі»

Персоналії:

Ногай

Ногай (тат. Nuğay, Нугай ?-1300) — золотоординський беклярбек, правитель найзахіднішого улусу Золотої Орди (на території від лівого берега Дунаю до Дністра, ставка — місто Iсакчі на Дунаї). З 1270-х рр. і до своєї смерті не підкорявся ханам Сарая і фактично контролював їх. Васальну залежність від нього визнали Візантія, Болгарія, Сербія, а також всі південні і частина північно-східних руських князівств.
У 1260 році хан Ногай став незалежним володарем Тамані. Татаро-монгольські племена Північного Кавказу стали називатися ногайцями.
Відокремившись від Золотої Орди, Ногай близько 1270 року перекочував до північних берегів Чорного моря, а потім до пониззя Дунаю, звідки, скеровуючи свої війська в різні сторони, наводив жах на Візантію і Болгарію. Розбитий Ногаєм візантійський імператор Михайло Палеолог видав за нього свою позашлюбну дочку Євфросинію (1273). Ногай також фактично керував виборами болгарських князів.
Перша звістка про Ногая в російських літописах (Iпатіївському, Волинському) датується до 1276 р., коли його посли приїхали із грамотою до Володимира Васильковича Волинського, Льва Даниловича Галицького і Мстислава, запрошуючи їх іти на Литву. 1279 року Лев Данилович за допомогою його військ намагався захопити Сандомир. У 1283 р. один з баскаків Ногая Ахмат за утиски жителів Курської області зазнав нападу із боку Святослава, князя липецького. У 1288 р. або 1291 р. руські князі Мстислав і Лев Данилович супроводжували Ногая в його поході на Польщу.

Князь (король) Галицько-Волинської держави Лев Данилович Галицький (1228-1301)

Близько 1291 року, коли влада Ногая користувалася вже загальним визнанням, він посадив на золотоординський престол Токту, але останній незабаром озброївся проти Ногая, об’єднався з його синами і розбив Ногая на берегах Бугу. Поранений Ногай втік і незабаром був убитий (1300 р.). Є відомості, що незабаром після його смерті розпалася і його орда, більша частина якої повернулася в Прикаспійські степи.

Використовуючи додаткові джерела, визначте найбільш точне місце і дату битви Ногая і Токти.

Кінець 1299 — початок 1300
Середина 1300 років
Кінець 1300 років
Від чого загинула Джинестра?

Литовський та Османський періоди заснування Хаджибея:

У 1320-х роках одним із головних ворогів Золотої Орди стає молоде та сильне Литовське князівство.
Уперше Кочубей згаданий у літописній «Iсторії Польщі» в 1415 році (тут автор «Iсторії» Ян Длугош помилився на 7 років; насправді, описувані ним події відбувалися в 1422 р.). Длугош пише, що в Кочубеєві знаходився «порт», що належав литовському князю Вітовту й польському королю Ягайлові. Звідси правителі Польсько-Литовського князівства відправляють на торгівельних кораблях партії зерна до Константинополя, який взяли в облогу турки. Але до другої половини XV ст. влада Литовського князівства в цих землях слабшає, і береги нинішньої Одеської затоки знову приходять в запустіння.
Залишки литовського замку Кочубеїв мандрівники, що проїжджали мимо, бачили лише в руїнах. Так, в 1578 р. Мартін Броневський пише про його руїни: «Качибеєве городище, начебто обвалена земля, омивається широким озером, що знаходиться біля моря». Турецький мандрівник Евлія Челебі 1657 р. повідомляє: «Якщо укріплення хоч трохи підремонтувати, місцевість знову стане заселеною, а дорога безпечною».
У липні 1709 р. на руїнах Кочубеєва, біля «нікчемного татарського села», переночували шведський король Карл XII та український гетьман Мазепа, що прямували після поразки під Полтавою під захист турецької фортеці Бендери. Швидше за все, королівський бівуак був розбитий десь в районі сучасного двору М.С. Воронцова на Приморському бульварі.
Турки завойовують ці землі в 1484 р., але старий замок Кочубеїв стоїть в руїнах аж до другої половини XVIII ст., не привертаючи до себе особливої уваги з боку нової влади. Лише в 1765 р., напередодні чергової війни з Росією, турки приступили до ремонту старого середньовічного замку. Втім, відновлена фортеця, названа Єні-Дунья, виглядала мізерною у порівнянні з такими турецькими твердинями Причорномор’я, як: Очаків, Бендери або Iзмаїл. Українські козаки називали новий замок «крепостцой».

Державні прапори Великого Князівства Литовського і Османської імперії.

Нове селище біля фортеці називалося Хаджибей. Життя в ньому кипіло на схилах нинішньої Карантинної балки, в районі Митної площі. Гостинний двір і мечеть, а також лавки для приїжджих купців розташовувалися в районі нинішнього Літературного музею та міської Думи. У гирлі балки влаштована пристань, до якої примикав будинок командира яничар. Тут же знаходився колодязь і будинок коменданта міста. Фортеця ж розташовувалася на протилежній стороні селища, на території нинішніх Приморського бульвару і Воронцовського палацу.

В якому році вперше згадується в джерелах литовський замок Кочубеїв?

У 1422 році
У 1418 році
У 1415 році

Доведіть або спростуйте судження про те чи входила територія сучасної Одеси до складу Галицько-Волинського князівства. Для відповіді на це питання опирайтеся на свої знання з історії України.

Проведіть маленьке історичне розслідування і розкажіть чому прапор сучасної Литви абсолютно не схожий на прапор Великого Князівства Литовського, у відмінності від сучасної Туреччини і її попередниці — Османської імперії, у яких прапори майже ідентичні.