Рoздiл VI

Ними пишається Одеса

Для країни та світу Одеса — найбільший економічний, транспортний, науковий і культурний центр. За багатьма аспектами в галузі промислового потенціалу Одесі не було рівних у післявоєнний період. Багато в чому це значення зберігається і зараз. Ми живемо в славному місті — місті-герої. Таким під час Великої Вітчизняної воно стало завдяки подвигу тисяч його мешканців і захисників. У післявоєнний період багато одеситів своїми досягненнями у праці, науці, в культурі та спорті прославили Південну Пальміру. Їх дійсно багато тисяч. Про деяких знають всі — на їхню честь названі вулиці та школи. Але набагато більше одеситів скромно й чесно виконували і виконують свій обов’язок перед улюбленим містом, перед його жителями і перед країною. Скоро і Вам, шановні восьмикласники і восьмикласниці, доведеться прийняти з рук батьків естафету примноження слави рідного міста. Готуйте себе до звершень не так на власне благо, а на благо улюбленого міста і своєї країни.
Пам’ятайте про тих, хто приніс славу Одесі, дізнавайтеся про їх звершення і досягнення, рівняйтеся на них і будьте гідними їх!
§30

«З руїн та попелу...»

Одеса післявоєнна: що відновлювати, яке життя будувати?
Як Марка Бернеса засудили до смертної кари в Одесі

Олександр Черкасов стверджує:

Радіючи звільненню, нікому з одеситів навіть в голову не приходило, що, виживши за румунів і німців, вони тепер опинилися під особливою підозрою радянських чекістів. Для цих борців з інакомисленням було достатньо інформації, отриманої від двірників, про поведінку їхніх мешканців під час румунського правління, після чого багато хто з городян швидко переміщалися в місця «не такі віддалені». У результаті, із 220 тисяч городян, які залишилися в місті, дві третини були викликані до компетентних органів, де після пояснень своїх стосунків із румунами, більше половини із них покинули наше місто під конвоєм. Тепер із одеситами, що пережили окупацію, поводилися із особливою справедливістю, а їхнім дітям ще довго довелося бути людьми другого сорту. I це, незважаючи на те, що вже з 12 вересня 1944 р. колишні румунські окупанти раптом перетворилися на союзників у боротьбі з фашизмом, а їхній король Міхай I отримав з рук Сталіна вищу нагороду Радянського Союзу — орден «Перемоги».

А.Черкасов. Квітень визволення // Альманах історичних досліджень.
— Випуск 1. — Одеса, 2012.

Одеська дослідниця Марія Бабенкова пише:

Звільнення Одеси 10 квітня 1944 р. спонукало до необхідності відновлення міста. Процес цей затягнувся до середини 1950-х років і мав кілька етапів. На першому, в 1944-1946 рр., ставилося головне завдання — відновити одеський морський торгівельний порт. Частково це завдання було вирішено вже в травні 1944 р., а остаточно багато пізніше. Одночасно з цим почалося приватне житлове будівництво в місті, яке, в принципі, триває досі. На другому, 1946 — початок 1950-х рр., — головним завданням стало відновлення промислового потенціалу Одеси. I лише в подальшому почалося масове житлове будівництво, що досягло піку в 1970-1980-х рр.

Бабенкова М. Архітектурні перетворення в Одесі після її звільнення
 / / Тези до конференції «Одеса у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..»
— Одеса, 11 квітня 2011 р. (на правах рукопису)..

Фотофакт:

Одеський залізничний вокзал (побудований в 1952 р., автор проекту архітектор А.М. Чупрін) та Привокзальна площа. Кінець 1960-х рр.

Як ви думаєте, з чим були пов’язані репресії в Одесі відразу після її звільнення?

Боротьба з пристосуванцями окупантів
Знищення інтелігенції
Знищення селянства

Чому відновлення Одеського морського торгівельного порту і промисловості міста здійснювалося в першу чергу, а житлове будівництво лише в другу?

Будівлю Одеського залізничного вокзалу, рівно як і всі інші зруйновані під час війни будівлі вокзалів і станцій, будували німецькі, румунські, угорські полоненні (документ 25.16 та 30.3). Подумайте, чому саме ці об’єкти відбудовувались ними?

Одеський історик Iгор Шкляєв про становище Одеси у 1950-1980-ті:

З розвитком промислових підприємств, зростанням товарообігу порту швидко росла чисельність населення Одеси. Так, в 1945 році в місті проживало 285 тисяч чоловік, 1959 року — 664 тисячі, а 1989 року — 1 млн. 97 тис. Зростання населення спричинило потужне житлове будівництво, особливо в 60-70-их роках. В Одеси з’явилися міста-супутники — Iллічівськ і Южне, із добре розвиненою інфраструктурою.

Вид Iллічівська з боку порту і в центрі міста Южне.

Найбільш високими темпами розвивалося машинобудування, верстатобудування, нафтохімічна промисловість, виробництво товарів народного споживання. Серед самих успішних підприємств Одеси можна назвати заводи імені Січневого повстання, суперфосфатний, верстатобудівний, «Кінап», «Будгідравліка», «Центроліт». Iз кожним роком збільшували видобуток і переробку рибопродуктів моряками китобійного і рибопромислового флоту, зведених в об’єднання «Антарктика».
Особливе місце в житті нашого інтернаціонального міста займала співпраця із містами-побратимами. Одеса підтримувала тісні відносини у сфері культури, економіки, суспільного життя з Пиреєм (Греція), Тріполі (Ліван), Александрією (Єгипет), Генуєю (Iталія), Марселем (Франція), Оулу (Фінляндія), Лодзь (Польща), Ліверпулем (Великобританія), Балтімором (США), Ванкувером (Канада), Сегедом (Угорщина), Хайфою (Iзраїль), Варною (Болгарія) і багатьма іншими містами світу.

Шкляєв I.М. Iсторичне краєзнавство (Одеса й Одеська область).
— Одеса, 2010. — С. 62-53.

Свідчать фотографії:

Вул. Рози Люксембург (Катерининська) ріг вул. Ласточкіна (Ланжеронівської), 1955 p. (ліворуч). Вул. Комсомольська (Старопортофранківська), початок 60-х років (праворуч).


Площа 10 квітня та старий автовокзал на площі Мартиновського (Грецькій). Початок 1960-х років.


Аркадія 1955 р. (ліворуч) і в кінці 1950-х рр. (праворуч).

Як бачимо вже в середині 1950-х років в Одесі нічого не нагадувало про війну. Центр і околиці відновлені, транспорт працює, курорти відкриті. Нові будівлі органічно вписалися в унікальну архітектуру Південної Пальміри. I не лише будівлі...

Вул. Рози Люксембург (Буніна), ріг Гарібальді (Польської), 1950-і рр. (ліворуч). Дерибасівська, 1964 рік (праворуч).



Унікальність архітектурних пам’яток Одеси — знаменитий Оперний театр, побудований в кінці ХIХ століття, і не менш відомий Палац спорту, побудований в кінці ХХ ст.


Головпошта. 1960-ті рр.


Новий автовокзал. 1979 р.


Потьомкінські сходи і eскалатор. 1979 р.


Кінотеатр ім. Котовського. (ліворуч) і одеський трамвай біля залізничного вокзалу. 1979 р.


Ланжерон. 1980 р.

Як бачите, архітектурний вигляд Одеси зберігає свою унікальність. Нові споруди лише доповнюють старі, в старі будівлі органічно вписуються нові, за функціональним призначенням, установи. Зверніть увагу на багатолюдність і святковість одеських вулиць, навіть в будні дні. А ще на чистоту нашого міста.
Одеський порт у кінохроніці

Одеський морський торговий порт в фотографіях:

Одеський порт, біля причалу стоїть пароплав «Адмірал Нахімов». Листівка 1960 р.


Одеський морський торгівельний порт. 1971 рік.


Будівництво Одеського морвокзалу.

Зверніть увагу на заповненість морськими суднами Одеського морського торгівельного порту, а значить і його завантаженість.

З книги «По сонячній Одесі»:

Селекційно-генетичний інститут відкриває парадний в’їзд в індустріальний Iллічівський район Одеси, район високорозвиненої промисловості, постачальник різноманітних машин, верстатів, приладів.
У цьому районі розташоване одне з найбільших і найстаріших підприємств міста — завод важкого кранобудування імені Січневого повстання. Він єдиний у країні робить дизель-електричні машини дуже великої вантажопідйомності на ходу автомобільного типу. Тут випускають крани різних зразків, здатні підняти на своїх ажурних стелах від 12 до 63 тонн вантажу. А 1963 року завод починає виготовляти перші зразки титану 100 тонної вантажопідйомності.

По сонячній Одесі. — Одеса, 1963.- С. 111-112.


Один з перших зразків продукції Одеської "Январки"— автокран К-102. 1950 р.

Iз довідкової книги «Вся Одеса»:

Зрозуміло, що саме судноремонт, металообробка, транспортне і сільськогосподарське машинобудування — це ті «кити», на яких стоїть і нинішня індустріалізація нашого міста.
Добавилися: «електронщики» в особі «Епсілону», заводу опорів, «Нептуна» і «Промзв’язку», плюс об’єднання «Електронмаш». Подальший розвиток отримали верстатобудівні підприємства. Продовжує вражати своєю продукцією, випускаючи на зовнішній і внутрішній ринки верстати для фінішної обробки, таке невелике підприємство як верстатобудівний завод.
Якщо до цього списку додати унікальність машин, що випускаються на науково-виробничому об’єднанні «Кислородмаш», то стане зрозумілим, що наше місто представляє собою «палітру» дивовижну, в якій є місце і точному машинобудуванню, і навіть творцям рідкісної медичної техніки — адже саме на об’єднанні «Холодмаш» збирали установки для лікування опікових хворих ...
Розвиваються в Одесі й інші галузі промисловості: легка, харчова, деревообробна і т.д.
Словом, майбутнє промисловості міста в руках тих, хто сьогодні працює на заводах і в об’єднаннях, хто сидить за персональними дисплеями в КБ і НДI.
Одеса промислова — місто, у якого є майбутнє. Це твердження підкріплюється діловими людьми з різних країн світу: вони поспішають зайняти своє місце в південній столиці країни.

Вся Одеса. Довідкова книга. — Одесса, 1992 г. — С. 92-93.

Iз брошури «Чорноморське морське пароплавство», призначеної для іноземців:

Чорноморське морське пароплавство й нині є найбільшим у Європі і другим у світі. У його складі більше 400 кораблів різного класу із сумарною водотоннажністю у 5 мільйонів тонн; 300 із них, охоплюють весь пасажирський флот, мають порт приписки — Одесу. В компанії працює 32 тисячі осіб, з яких — 27 тисяч моряків.

Black Sea Shipping Compani. — Odessa, 1988. — Р.8.


Круїзний лайнер «Одеса» виходить з Одеського порту. 1986 р.

Директор музею Одеської залізниці Юрій Линюк про роботу підприємства 1980-х років:

В цілому п’ятирічка 1976-1980 рр. була найуспішнішою в історії Одеської залізниці. Її колектив став одним із самих кращих у системі шляхів сполучення. Завдання з вантажоперевезень були виконані на 100,7%. У середньому за добу залізниця перевозила 255 тисяч тонн вантажів. Продуктивність праці збільшилася на 0,6% ...
... Одеська залізниця 1986 року не досягла основного показника — завантаження. Відставання на 3,8 млн. тонн., хоча продуктивність роботи і виросла на 8,9%. План прибутку виконаний не був. Залізницю визнали найгіршою в плані виконання норм безпеки руху.

Линюк Ю.С. Сторінки історії Одеської залізніці, 1865-2005.
— Одеса: Астропринт, 2005. — С. 209, 217.

Як ви думаєте, чому саме у другій половині 1980-х років відбувалися суперечливі події в економічному житті міста? З одного боку — активний розвиток пароплавства і передовий розвиток найбільших підприємств, пов’язаних із конверсією, а з іншого боку — кризові явища?

Одеса на передовій конверсії:

Iз книги «Радянська військова міць» за 1991 рік:
Одеса — це найбільший порт на Чорному морі, який практично не має виключно військових підприємств. Але вже з 1988 р. на крановому заводі імені Січневого повстання стали переробляти тягачі для балістичних ракет СС-10 у великовантажні крани. Завод з виробництва автомобільних причепів перейшов повністю на випуск механізмів для цивільних потреб. У 1989 р. стало відомо, що алюмінієві сплави в Одесі більше не використовуються для виробництва деталей літаків, а чавунні — авіабомб. Різко збільшилося виробництво металевого посуду, а також радіаторів та інших металевих будівельних конструкцій.
Авіаремонтний завод в Одесі — єдиний завод, який і сьогодні продовжує виконувати військові замовлення.

Soviet Military Power / Еd. by N.Polmar — Vashington DC, 1991. — P.565.

Подивіться уважно на фотографії Одеси радянського періоду. Що ви можете сказати про місто і його мешканців в той час?

Чи свідчить про промислову, наукову і культурну могутність Одеси її активна співпраця з містами-побратимами і чому? А яке місто в наведеному уривку з книги Ігоря Шкляєва стало побратимом Одеси вже в період незалежної України? Чому ви прийшли до такої думки?

Які, на ваш погляд, причини сприяли швидкому зросту населення Одеси в 1950-1980-ті роки?

Спробуйте скласти таблицю: Найбільші підприємства Одеси в 1980-і роки:

«Культурні аспекти життя Одеси»:

Чи відображали наявні одеські театри та музеї міста його історичну, національну, культурну та економічну специфіку? Які музеї з’явилися в Одесі після 1991 р. і чому саме вони?

Спробуйте скласти таблицю: «Найбільші підприємства Одеси в 1980-ті роки»: