§31

Дошка пошани Одеси

Одеса зростає і слава її зростає?!

Говорить хронологія:

5 травня 1944 p. — Одеський морський торгівельний порт знову став приймати судна;
1946 p. — створення першої у СРСР китобійної флотилії «Слава»;
1958 p. — засновано Iллічівський морський торгівельний порт;
1959 p. — в море вийшла друга радянська китобійна флотилія «Радянська Україна»;
1968 p. — відкриття морського вокзалу в Одесі;
1971 p. — заснований Південний науковий центр;
1972 p. — утворено рибопрмисловое об’єднання «Антарктика»;
1973 p. — засновано місто-супутник Одеси місто Iллічівськ;
1978 p. — засновано порт «Южний»;
1979 p. — почала функціонувати знаменита поромна переправа Iллічівськ-Варна;
1987 p. — з останнього рейсу повернулася китобійна флотилія «Радянська Україна». Китовий промисел у СРСР припинений;
1993 p. — у Одеси з’явилося друге місто-супутник Южнe.

Говорять одеські письменники:

«Будь-який одеський хлопчисько може дуже багато розповісти про особливе, для багатьох — таємне — життя нашого порту. Блукаючи затишними алеями парку Шевченка, гуляючи Маразліївською або Катерининською, Пушкінською або Канатною, ви чуєте його загадковий голос: хрипкі гудки буксирів, тепловозів, брязкіт перевантажуваного металу, короткі репліки-інформації залізничних диспетчерів, розібрати сенс яких здатний тільки професіонал ... А яка панорама постає перед вами, коли ви з’явитесь на Приморському бульварі! Досить побачивши на своєму віку, автори заявляють: нічого величнішого, ніж вид Одеського порту — в будь-який час року і доби — вам не побачити».

А. Горбатюк, В. Глазирін, Юна Одеса, 1993.

Сьогодні – це вам скаже
будь-яка продавщиця морозива –
Одеса без порту – НЕ Одеса!

Володимир Глазирін, 1980-ті

Статистика, факти:

Одеський морський порт — великий торгівельний порт міжнародного значення, розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря, в південно-західній частині Одеської затоки. Має один із найбільших в Європі пасажирських терміналів, визнаний базовим круїзним портом України. Третій по вантажообігу на Чорному морі.

Одеський морський торгівельний порт. Друга половина 1980-х років.

Будівництво порту почалося у 1794 році. До 1905 року порт в основному набув свої сучасні обриси. У Російській імперії був другим за вантажообігом після Петербурзького порту. Найбільший вантажообіг в незалежній Україні був у 2003 році — 12,4 мільйона тонн сухих вантажів і 21,1 наливних. Охоплює каботажні, Карантинну, Практичну (вона ж Кавунова), Вугільну (вона ж Військова), Нову, Нафтову та інші гавані. Порт Одеса приймає великі круїзні пасажирські судна і має найсучасніший в Україні морський вокзал. Порт може прийняти до 4 млн. пасажирів на рік.
У порту є 52 захищених причали з глибинами від 8 до 13 метрів. Загальна довжина причальної лінії становить понад 9000 метрів.
Промисловість у межах області розміщена нерівномірно. Більше 2/3 промислового виробництва сконцентровано в Одесі, яке зі своїми супутниками — Iллічівським і Південним портом становить Одеський портово-промисловий комплекс (ППК).

Одеський порт // http://transportinform.com/ports-ukraine/96-odessa-port.html

Iз офіційного літопису:

Iллічівський морський торгівельний порт — один із найбільших портів не тільки на Україні, а й на всій території СНД. Його трудова історія починається з 1956 р., із того часу, коли міцніли зовнішньоекономічні зв’язки Радянського Союзу, а південні морські порти не забезпечували у повній мірі великий вантажопотік товарів.
Заснований 5 серпня 1958 р., Iллічівський морський торгівельний порт, який почав свою історію із вантажного району Одеського порту, перетворився на сучасний міжнародний високомеханізований торгівельний порт.
Iллічівський морський торгівельний порт розташований на берегах Сухого лиману, в 12 милях на північний захід від Одеси. Порт приймає будь-який багатотоннажний корабель із осадкою 13,5 м, вантажопідйомністю понад 100 тисяч тонн в будь-який час доби протягом усього року, без призупинення навігації взимку. Міхєєва Є.

Міхєєва Є. Трудовий літопис Iллічівського морського торгового порту. -
Iллічівськ, 2007. — С. 5.

Словами документа:

«У зв’язку із збільшеним об’ємом грузопереробки віднести Iллічівський морський торгівельний порт до позакатегорійного».

З наказу Міністра Морського флоту СРСР № 106 від 3 червня 1967 г.

Фотофакт:


Один із знаменитої четвірки — морський залізничний пором «Герої Шипки». У морі і під завантаженням. До складу українського торгівельного флоту входить ще один аналогічний пором — «Герої Плевни», а до складу болгарського — «Герої Одеси» і «Герої Севастополя».

Як ви думаєте, чому в Одеси у різний час з’являються міста-супутники?

Чому ці міста-супутники з’являються пізніше портів із однойменною назвою?

Прочитайте уважно фактичний матеріал і скажіть, чому за своїми робочими характеристиками Iллічівський порт перевершив Одеський?

Складіть невеликі повідомлення про історії Iллічівська і Южного ...

На контурній карті позначте Одеський портово-промисловий комплекс.

Як ви думаєте, із чим було пов’язане найменування славнозвісних поромів переправи «Iллічівськ-Варна»?

Китобійна флотилія «Слава»

Свідчить преса:

Зустріч китобійної флотилії «Слава» в Одеському порту. 1956 р.

"Прихід флотилії до Одеси перетворювався на всенародне свято. На рейді, безперервно сигналячи, вишиковувалася багаточисельна ескадра китобійних кораблів. Їм вторили гудками пароплави, що стоять в порту, заводи підхоплювали гудки.
Люди стояли впритул один до одного, у багатьох в руках були квіти. Ті, хто був біля пірсу, махали руками морякам, що скупчилися на бортах флагмана, що швартується. Звучали з репродукторів урочисті марші. Капітан Соляник, за традицією, сходив з трапа останнім, і вся тріумфуюча Одеса зустрічала його оплесками".

Вечірня Одеса. — 1989. — № 26.

Говорять факти:

Відразу ж після війни в Радянському Союзі було організовано чотири китобійні флотилії, дві з яких — «Слава» і «Радянська Україна» базувалися в Одесі.
Будучи серйозною підмогою для господарства в перші післявоєнні роки, далекий китобійний промисел давав країні немало ресурсів — жир китів застосовувався в харчовій, шкіряній, миловаренній і інших галузях промисловості. Кашалотовий жир — у текстильній, хімічній промисловості, спермацет кашалота і амбра — у парфумерії та косметології. Iз м’яса китів виробляли ковбаси, консерви, білкові концентрати, із печінки виробляли вітаміни, лікувальні препарати. Борошно кормове і упарені бульйонні концентрати додавалися до кормів тварин і птахів.

Iсторія радянського китобійного флоту
// http://grey-croco.livejournal.com/511766.html


Китобійна база «Радянська Україна». 1969 р.


Китобійне судно «Вдумливий» в штормовій Атлантиці.

Проаналізуйте, яке значення мала китобійна промисловість для країни?

Які емоції викликав у вас документ 31.8 ? Як ви думаєте, чому капітана китобійної флотилії зустрічали оплесками?

Свідчать фотографії: нові мікрорайони Одеси

Вулиця Космонавтів, 1970 роки.


Селище Котовського і вул. Короленка (Софіївська), 1980 р.


План-макет одного із нових мікрорайонів Одеси.

Які нові мікрорайони були побудовані в Одесі в 1960-1980-і рр.?

Поспілкуйтесь зі своїми батьками і спробуйте скласти невелику розповідь про одеситів — перших жителів нових мікрорайонів.

Подивіться на групу середніх фото. Один сюжет, тільки райони різні — новий житловий масив Котовського і старий житловий масив в історичній частині міста. Що вам кидається в очі — які висновки напрошуються ?

Свідчать факти:

Одеський метрополітен?
У 1980-ті роки в Одесі розроблявся проект будівництва метрополітену. Проте складні технічні проблеми і житлове питання не дозволили цьому проекту реалізуватися.

Так, наприклад, мала виглядати станція «Міськрада» Одеського метрополітену.


Цікаво знати!

Лише три міста Української РСР до кінця 1980-х років мали метрополітени — Київ, Харків і Дніпропетровськ. Причому Київський мав три лінії, Харківський — дві, а Дніпропетровський — одну. При цьому всім метрополітенам було присвоєно ім’я В.I. Леніна!
Ще в одному місті УРСР — Донецьку — метрополітен до будівництва лише готувався.
Як видно зі схеми, Одеський метрополітен спочатку розраховувався на 3 або навіть 4 лінії, але от чи міг він отримати ім’я В.I. Леніна?

Як на ваш погляд змінилося б життя Одеси, будь в нашому місті повноцінний метрополітен?

Ігор Бєланов та Оксана Баюл

Спортивна слава Одеси: Iсторичний портрет:

1. Железняк Яків Iлліч.
Народився 10 квітня 1941 року в Одесі у сім’ї інженера і лікаря. Закінчив Одеський машинобудівний технікум, Одеський державний педагогічний інститут ім. Ушинського. Має сина і 3 онуків.
Заслужений майстер спорту (кульова стрільба).
Заслужений майстер спорту (кульова стрільба).Чемпіон Олімпійських ігор у Мюнхені 1972 року.
Неодноразовий чемпіон СРСР у різних видах програми.
Чемпіон Спартакіади народів СРСР-1967 і 1971 рік.
Багаторазовий чемпіон і призер України, Центральної ради «Динамо» і української ради «Динамо».
Рекордсмен СРСР, Європи, світу та Олімпійських ігор. На сьогоднішній день за ним залишився рекорд зі стрільби дуплетами по оленю.


2. Iгор Iванович Бєланов.
(25.09.1960 року Одеса) Вихованець ДЮСШ «СКА», м. Одеса. Перший тренер — Едуард Масловський. Виступав за команди «Чорноморець» Одеса (1978, 1981-1984, 1995), СКА Одеса (1979-1980), «Динамо» Київ (1985-1989), «Білорусія» Менхенгладбах, Німеччина (1989-1990), «Айнтрахт» Брауншвайг, Німеччина (1991-1994), «Металург» Маріуполь (1996). Чемпіон СРСР 1985, 1986 рр. Володар Кубка СРСР 1985, 1987, 1990 рр. Володар Кубка володарів Кубків УЄФА 1986 р.
Володар «Золотого м’яча» кращого футболіста Европи 1986 р. За збірну СРСР провів 33 матчі, забив 8 голів. Зіграв 2 матчі за олімпійську збірну СРСР. Також за збірну СРСР зіграв в одному (забив 1 гол) неофіційному матчі. Учасник чемпіонату світу 1986 р. Віце-чемпіон Європи 1988 р. Виступав за збірну ФIФА у матчі проти збірної Великобританії (1987) і збірну світу проти команди Франції (1988). Начальник команди «Металург» Маріуполь (1996-1997). Власник і президент швейцарського клубу «Віль» (2003-2004).


Оксана Сергіївна Баюл.
(народилася 16 листопада 1977 року в Дніпропетровську, СРСР) — радянська і українська фігуристка, що виступала в одиночному катанні. Олімпійська чемпіонка 1994 року, чемпіонка світу (1993) і дворазова чемпіонка України (1993, 1994).
Українська «попелюшка», молода олімпійська чемпіонка із зимових видів спорту, володарка єдиного українського зимового золота — так називають Оксану Баюл. На ковзани майбутня фігуристка стала у 4 роки в Дніпропетровську, з 13 років її рідним катком стала одеська «Крижинка». Звідси вона поїхала на свою «золоту» Олімпіаду в Ліллехаммер.
Легенда одеського вітрильного спорту

Свідчить фото:

Реконструкція стадіону футбольного клубу «Чорноморець» в Одесі — елемент підготовки до «ЄВРО-2012» (літо 2011 року).

Одеський морський торгівельний порт, так само як і аналогічні порти в Iллічівську і Южному є градоутворювальними підприємствами. А про які промислові і науко-віх гіганти Одеси даного періоду часу вам ще відомо?

Пригадайте матеріал з курсу «Географія материків і океанів» і «Біологія» (розділ «Зоологія»), і спробуйте визначити:
— у яких районах світового океану могли вести китобійний промисел флотилії «Слава» і «Радянська Україна»?
— чому на початку 1980-х років китобійний промисел був заборонений у всьому світі?

Як ви думаєте, які мікрорайони Одеси найінтенсивніше розвивалися в 1980-ті роки і чому?

Які спортивні об’єкти були побудовані в Одесі в післявоєнний період?

Протягом 2009-2012 років в нашому місті проводилися масштабні реконструкції спортивних об’єктів до чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012. Так вже вийшло, що матчі даної футбольної першості в Одесі не проводилися. Ви ж, знаючи подібний факт і використовуючи додаткову інформацію, спробуйте скласти перелік спортивних заходів європейського або навіть світового масштабу, які Одеса могла б прийняти, або які, на ваш погляд, прийняти повинна.

Знайдіть самостійно інформацію і складіть невеликі доповіді про ще 1-2 знаменитих спортсменів-одеситів, що принесли нашому місту світову славу.

На огорожі знаменитого одеського стадіону «Спартак» вивішені портрети відомих одеських спортсменів. Як ви думаєте, знаючи, що стадіонів в Одесі більше ніж один, чому саме в цьому районі — на розі вулиць Пироговської і Канатної одеська влада розмістила цю портретну галерею?

Які види спорту в нашому місті найбільш поширені? Як ви думаєте — чому?