§34

Одеса сучасна

Одеса сучасна: а якою вона буде завтра?!

Дослідники свідчать:

Двісті з гаком років тому з усіх сторін світу — з Росії та Греції, із Франції та Iталії — з’їхалися люди в причорноморські степи, щоб побудувати тут європейське місто. З самого початку Одеса була містом іммігрантів. Тепер це місто емігрантів, тому що немає на світі континенту, де б не жили люди, народжені під запашними одеськими акаціями. Але запитайте будь-якого з них, нині жителя Нью-Йорка чи Москви, Сіднея або Мюнхена, хто він, — і неодмінно почуєте: «Я — одесит!».

Говорить К. Паустовський:

«Важливо, що вони жили, і навколо них вирувало життя свого часу, і вся сучасна історія, все життя країни переломлювалося в їхній діяльності. Важливо, що вони визначили собою свій час».

Прокоментуйте документи 34.1 і 34.2. Як ви думаєте, до кого звернені слова К. Паустовського? А якщо розглянути в часовому просторі: в минуле чи в майбутнє?

Проведіть невелику дослідницьку роботу: Відкрийте будь-яке енциклопедичне видання радянського періоду (Велику Радянську енциклопедію або Географічний енциклопедичний словник, або інші роботи) і випишіть звідти статистичні дані про наше місто. Потім прочитайте витяги з нижче зазначеного документа і дайте відповідь на такі питання:
а). У кращу або гіршу сторону змінилися основні показники Одеси, за часи незалежності України?
б). Як ви думаєте, з чим були пов’язані виявлені вами зміни?

Словами статистики:

З часів заснування Одеси чисельність жителів міста дуже швидко росла.
В 1975 році Одеса перевищила рубіж в 1 млн. мешканців. Найбільша чисельність населення міста зафіксована у 1989 р. — 1115,4 тис. осіб. Надалі вона зменшувалася. Станом на 1 січня 2012 року чисельність населення міста склала 1008,2 тис.чол.
Одеса має великий науково-технічний потенціал, який завдяки сформованій за довгий час інституційній структурі дозволяє обслуговувати весь інноваційний ланцюжок — від обґрунтування теоретичної бази інновації до її реалізації на практиці. У місті Одесі функціонує 21 вищий навчальний заклад III-IV рівнів акредитації (ВНЗ), 9 наукових установ Національної академії наук України, більше 20 галузевих наукових установ і організацій, які активно працюють. Серед науковців міста — 821 доктор наук і 4570 кандидатів наук.
За чисельністю наукових організацій, чисельністю наукових співробітників, насиченістю науковими кадрами, обсягами виконаних наукових та науково-технічних робіт Одеса посідає 6 місце серед міст України.
Система дошкільної освіти станом на кінець 2011 року охоплює 158 дошкільних закладів, розрахованих на 26,8 тис. місць. Рівень охоплення дітей дошкільного віку становить 58%. Завантаженість дошкільних навчальних закладів зростає і склала в 2011 році 157 дітей на 100 місць.
У місті функціонують 169 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 86284 учня.
У місті працюють 35 лікувальних установ, загальна кількість лікарняних ліжок в яких становить 9830. Забезпеченість населення лікарняними ліжками — 99,2 ліжок на 10 тис. населення. Функціонує 79 амбулаторно-поліклінічних закладів, які можуть обслуговувати у зміну 21618 відвідувачів. У розрахунку на 10 тис. жителів за одну зміну можна обслужити 218 чоловік.

Одеса — 2022. Стратегія економічного і соціального розвитку
— Одеса, 2012.

Сумне протиріччя:

Одеський морський торгівельний порт — один із найбільших в Україні із сучасним пасажирським терміналом, який розташований в центрі міста і здатний одночасно приймати п’ять теплоходів на причалах загальною довжиною 1370 метрів. Пасажирський комплекс здатний обслуговувати до 4 млн. туристів на рік. Технічні можливості торгового порту дозволяють переробляти 21 млн. тонн сухих і 25 млн. тонн наливних вантажів щорічно. Він пов’язаний з більш ніж 600 портами 100 країн світу. Порт є торговим портом багатофункціонального типу. Має 54 причали загальною протяжністю 8,9 км і приймає кораблі з осадкою 13,5 метрів, а також нафтогавань, яка може переробляти 25 млн. тонн нафтопродуктів на рік. Активно розвивається його контейнеризація. Контейнерні термінали розраховані на обробку до 900 тис. стандартних контейнерів на рік.
Водночас, фактичне знищення Чорноморського морського пароплавства призвело до того, що 96% суден, опрацьованих в порту в 2011 році, мають іноземних власників і фрахтувальників. Відсутні Чорноморські круїзи, які завжди користувалися великим попитом у населення.

Одеса — 2022. Стратегія економічного і соціального розвитку
— Одеса, 2012.


Найбільший у світі контейнеровоз-дев’ятитисячник CMA CGM DANUBE (довжина 300 м, ширина 48,2 м, прапор Мальти) в акваторії Одеського порту. Серпень 2014 р.

Вихід!?

Україні потрібно заново створювати свій транспортний флот. Чому це так необхідно? Рік тому я зробив елементарний розрахунок: скільки втрачає Україна, залишаючись осторонь від перевезень морем основної номенклатури сухих вантажів, що йдуть тільки через Одеський та Iллічівський морські порти. Так от, під час перевезення своїм флотом лише 14 млн. тонн таких вантажів ми могли б отримувати близько 800 млн. доларів фрахту.
Реальний шлях відродження флоту (природно, при наявності бажання у держави) такий. На основі однієї із сучасних компаній створюється національна судноплавна компанія, куди збирають залишки діючого флоту. Там формується нормальний працездатний колектив.
Компанія сертифікується відповідно до всіх міжнародних стандартів. У бюджеті визначається сума для будівництва суден. Насамперед — на наших судноверфях. Визначаються ринки, де вони будуть працювати. Таких ринків сьогодні небагато. Але вони є. Наприклад, кілька мільйонів тонн глинозему, імпортованого Україною. Мільйони тонн експортованого металу, виробленого нашими Криворізьким, Дніпропетровським та іншими комбінатами. Зараз цей метал продається на умовах, коли українська сторона майже не бере участі в його перевезеннях. Але виробники говорять нам, що вже втомилися від приватних крамничок, від посередників, що не забезпечують тієї стабільності та надійності в роботі, які могли б забезпечити держава, національна судноплавна компанія.

Б. Щербак, президент ЧМП. Як відродити торговий флот України
// http://transportinform.com/shipping/322-kak-vozrodit-torgovyj-flot-ukrainy.html

В Одесі завжди знаходився вітчизняний флот. Зараз у наш порт заходять, в основному, іноземні кораблі. Був у нашому місті колись і суднобудівний, а потім і судноремонтний заводи. Їх, як і Чорноморського морського пароплавства, зараз також немає. Але будівництво флоту — саме дороге задоволення, — воно вимагає вкладення максимуму грошей, ресурсів і використання найсучаснішого наукового потенціалу, причому у величезних масштабах.
Як ви вважаєте — треба чи не треба відроджувати в Одесі вітчизняний флот. Можливо, перенаправити зусилля влади, вчених і робочих нашого міста на інші галузі, — наприклад авіаційну. Адже в Одесі залишився і успішно діє авіаремонтний завод...

Iнфографіка свідчить:

Розподіл обсягів реалізованої промислової продукції за видами діяльності у 2011 році


Структура наукової діяльності ВНЗ Одеси.

Одеса — 2022. Стратегія економічного і соціального розвитку -
Одеса, 2012.

Свідчать факти:

Поріднені міста, міста-побратими — це міста, розташовані в різних державах, між якими встановлено постійні дружні зв’язки.
Співпраця міст виражається в обміні делегаціями, художніми та спортивними колективами, виставками, літературою, кінофільмами, фотоматеріалами про життя міст та інформацією про досвід ведення міського господарства.
Вперше така співпраця була організована в 1942 році, коли мешканці англійського міста Ковентрі відправили телеграму жителям і захисникам Сталінграда з пропозицією встановити дружні стосунки.
В 1957 році представники міст-побратимів створили Всесвітню федерацію поріднених міст.
Її рішенням, прийнятим у Парижі у 1963 році, останню неділю квітня оголошено Всесвітнім днем поріднених міст.
Наше місто вносить свою частку в розвиток побратимських зв’язків, у зміцнення співробітництва, взаєморозуміння між містами та громадянами різних країн.
Першим містом-побратимом Одеси стало фінське місто Оулу. Побратимські зв’язки з ним встановлені ще в 1957 році.
У тому ж році нашими побратимами стали Генуя (Iталія) і Ліверпуль (Великобританія). Ще через рік — Варна (Болгарія) і Тріполі (Лівія). Пізніше — Сегед (Угорщина), Спліт (Хорватія), Олександрія (Єгипет), Йокогама (Японія), Ванкувер (Канада), Марсель (Франція), Констанца (Румунія), Балтімор (США), Валенсія (Iспанія), Калькутта (Iндія ), Регенсбург (Німеччина), Хайфа (Iзраїль), Лодзь (Польща), Пірей (Греція), Циндао (Китай), Кишинів (Молдова), Калькутта (Iндія), Москва (Росія), Єреван (Вірменія), Мінськ (Білорусія ), Таллінн (Естонія), Грозний (Чечня), Тбілісі (Грузія, 1999 р.).
У 2008 році укладено договір про побратимство Одеси і Сочі, в якому існує Клуб одеситів.
Побратимом Одеси є польське місто Лодзь. I завдяки підтримці мерії м. Лодзь вже шостий рік в Одесі одночасно зі святкуванням Дня міста проводиться фестиваль польського кіно.
У березні 2008 року в Одесі та кількох містах України пройшов Перший кінофестиваль країн Франкофонії «Територія кіно» (в рамках тижня Франкофонії). Iніціаторами цього кінофестивалю були посольства країн, де населення розмовляє французькою мовою (Бельгія, Канада, Франція, Марокко, Мавританія, Румунія і Швейцарія; всього сім країн).
Одночасно в 2008 році в Одесі (кінотеатр «Маски») пройшов третій фестиваль «Лінія іспанського кіно». Цього разу глядачі побачили чотири кращих картини видатних кінорежисерів сучасної Iспанії.
В університеті ім. I.I. Мечникова за сприяння Генерального консульства Польщі була відкрита кафедра польської мови; в деяких школах Одеси вивчають польську мову як другу іноземну.
3 вересня 2007 року в Одесі відкрився Iталійський культурний центр імені Джузеппе Гарібальді, який став логічним завершенням багатосторонньої співпраці викладачів Одеського університету з кількома італійськими ВУЗами. На відкритті Центру присутня внучка Джузеппе Гарібальді Аніта Гарібальді-Жале.
26 січня 2008 року був підписаний договір про співпрацю Одеського національного університету імені I.I. Мечникова та Технічного університету імені Чуши з китайського містапобратима Одеси — Циндао. У договорі йдеться про навчання студентів з Китаю в Одесі. Планується підготовка китайських студентів у сфері комп’ютерних технологій та економіки. Надалі студентів навчатимуть ще біології та хімії.
Форми спілкування між спорідненими містами останнім часом зазнали значних змін. Якщо раніше вони носили тільки гуманітарний характер, то сьогодні увага приділяється на розвиток взаємовигідного економічного співробітництва, ділового партнерства. Це відбувається і на рівні міст, і на рівні окремих фірм, організацій та громадян.
У 2001 році мери 4 європейських міст Парижа (Франція), Брюсселя (Бельгія), Женеви (Швейцарія) і Риму (Iталія) виступили з ініціативою організації та проведення Європейського Дня Сусідства у всіх містах Європи.
З того часу у нас з’явилося ще одне свято — Європейський День Сусідства.

Свідчать фотографії:



Вкажіть назви цих пам’ятників. Коли, ким і на честь кого вони встановлені / споруджені?

Напишіть творче есе «Пам’ятники свідчать ...»

Словами документів:

Положення про присудження звання «Почесний одесит»
Звання «Почесний одесит» засновано рішенням Президентської ради Всесвітнього Клубу Одеситів в дні святкування 200-річчя Одеси.
Звання присуджується одеситам незалежно від їхнього нинішнього місця проживання.
Звання присуджується за видатний внесок у розвиток інтелектуальних і духовних традицій Одеси.
Звання «Почесний одесит» присуджується раз на 2 роки напередодні Дня міста (2 вересня).
Рішення про присудження звання приймається Президентською радою ВКО і оголошується у засобах масової інформації. Удостоєнні звання «Почесний одесит» нагороджуються пам’ятним дипломом за підписом Президента ВКО.

Що ви вкладаєте в поняття гасла «Одесити всіх країн, єднайтеся!»?

Як ви вважаєте, кому частіше присвоюють звання «Почесний одесит» за нинішніх умов — діячам промисловості і науки чи діячам культури і мистецтва. Свою відповідь обґрунтуйте.

Назвіть відомих вам людей, що носять звання «почесний одесит».

Одеса дивиться в майбутнє:

Iз стратегії економічного та соціального розвитку міста Одеси до 2022 року:
Місія міста:
«Одеса — місто, в якому хочеться жити».
Досягнення стратегічної мети розвитку міста можливо завдяки реалізації п’яти базових цілей:
Одеса — місто, комфортне для життя;
Одеса — чисте і зелене місто;
Одеса — самобутнє місто з багатою історією і культурою;
Одеса — місто, зручне для бізнесу і привабливе для інвесторів;
Одеса — місто, в якому жителі довіряють міській владі.

Архітектурне майбутнє Одеси:


Футуристичні проекти створення штучного острова в Одеській затоці та забудови одного з прибережних районів.

Як ви гадаєте, чи будуть реалізовані ці проекти і кого будуть зображувати дві людські фігури на планованому штучному острові?

Одеса планує:

Iз стратегії економічного та соціального розвитку міста Одеси до 2022 року:

В Одесі буде:

Iз стратегії економічного і соціального развитку міста Одеси до 2022 року:



Таблиця 34.12 спрямована ніби на гостей Одеси, а ось таблиця 34.13 — на самих одеситів. Що б ви додали в кожну із таблиць?

Міська влада всіляко планує (це видно із таблиці 34.13) збільшити культурний рівень населення нашого міста шляхом збільшення відвідувань ними музеїв і театрів. Тим часом і по радіо, і по телебаченню й постійна реклама нових кінофільмів у відомих одеських кінотеатрах. Як ви думаєте, чому завдання збільшення походів одеситів в кінотеатри не ставиться міською владою як елемент посилення культурного рівня мешканців міста?

За чинними в Україні законами, на одного жителя міста повинно припадати, не менше 12 квадратних метрів зелених насаджень. У 2011 році цей показник для одеситів був нижче норми, а до 2022 року — планується таким, який би норму перевершив. Ви ж проведіть маленьку дослідницьку роботу і розкажіть про «найзеленіші» міста світу. I чи можливий досвід озеленення знайдених вами міст використовувати у нас?

Складіть таблицю: Найбільші підприємства Одеси початку XX століття:

Назвіть виставки, спектаклі, які недавно проходили чи проходитимуть найближчим часом в одеських музеях, театрах.

Проведіть невелику фотосесію міста. Уважно розгляньте архітектурні споруди нового і старого періоду. Які нові будівлі з’явилися в Одесі, яка їхня особливість. Які старі будівлі преобразилися, отримавши «нове дихання». Опишіть їх.

Оцініть ставлення сучасних одеситів до історичної спадщини міста.

Використовуючи знання із попередніх тем про міста-побратими Одеси, Internet-ресурси (і не тільки) складіть коротку історико-аналітичну довідку про вплив інтеграційних процесів на сучасний і майбутній розвиток рідного міста.